Як дійти мирної угоди між клієнтом та SEO-оптимізатором у питаннях юзабіліті?
Про юзабіліті сайтів як поняття вже сказано і написано досить багато. У мережі можна знайти сотні визначень цього процесу оптимізації інтернет-ресурсу — від розгорнутих до простих. Мені ж найбільше подобається визначення, яке я зазвичай подаю студентам на курсах з SEO-оптимізації нашої студії:
Юзабіліті – це та характеристика інтернет-ресурсу, яка насамперед звернена до живих відвідувачів. По суті, вона визначає, наскільки продукт (у нашому випадку сайт) придатний до використання. Придатність до використання, у свою чергу, – це можливість найбільш продуктивно взаємодіяти з інтерфейсом ресурсу, виконуючи певний набір цільових дій. Пошукові машини її не оцінюють, вона лише опосередковано впливає на ранжування, хоча підвищення зручності користування сайтом завжди веде до покращення ПФ, а, отже, до зростання позицій у SERP.
І в принципі нічого складного в цьому немає, адже для того, щоб ваш сайт став зручним і мав достатньо високе юзабіліті, необхідно виконати стандартний ряд технічних завдань, а саме:
- Надати користувачам корисну інформацію в структурованому вигляді та в повному обсязі;
- Зробити будь-яку сторінку вашого ресурсу зрозумілою і легкодоступною;
- Переглянути і опрацювати всі точки взаємодії «клієнт-менеджер» і «клієнт-сайт», а це: кошик, реєстрація на сайті, форми зв’язку та відправлення відгуків, допомога онлайн тощо;
- Проводити асинхронний моніторинг коректної роботи всіх вищезазначених складових.
Виконуються вони, як правило, за досить шаблонним ТЗ, складеним SEO-оптимізатором, яке під його контролем виконують штатні або аутсорсні програмісти. І якщо з програмістами зазвичай проблем не виникає, то із замовником їх може бути дуже багато. Починаючи від кольорів, що ріжуть очі, на яких він наполягатиме, і закінчуючи банальним, але непорушним: «а мені ТАК зручно, значить, буде зручно і моїм клієнтам».
Не всі відвідувачі люблять котиків власників сайту
SEO-оптимізатору дуже часто доводиться стикатися з нерозумінням з боку клієнтів, і це не дивно, адже більшість звичайних, навіть рядових для нас робіт, виглядають якоюсь сео-мео магією для клієнта. Крім того, профдеформація сеошника вносить свої корективи і ставить додаткові бар’єри на шляху до взаєморозуміння: те, що здається багатьом із нас само собою зрозумілим, виглядає необґрунтованим і тому неприйнятним для замовника. Ну і останнім фактором, що впливає на труднощі взаєморозуміння, є те, що часто психологія замовника зводиться до наступного: «Я плачу гроші, а значить хочу, щоб усе було по-моєму, не потрібно нічого змінювати – дайте мені результат прямо зараз!».
Є кілька шляхів вирішення цієї проблеми:
- Надання реальних кейсів, що підтверджують ваші слова;
- Поступове внесення змін із наданням реальних результатів покращення юзабіліті (наприклад, зниження відсотка відмов або збільшення конверсії);
- A/B тестування.
Саме останній метод буде найбільш професійним і показовим. Суть його полягає в тому, що дві посадкові сторінки з однаковим вмістом, але з різним інтерфейсом, наприклад, перша – з рідним інтерфейсом, а друга – з налаштованим юзабіліті, почергово показуються користувачам протягом певного періоду. Після чого проводиться порівняння результатів: яка з посадкових сторінок має менший
показник відмов, краще конвертує відвідувачів у покупців тощо.
Сьогодні цей метод не часто використовують для спліт-тестування сторінок через те, що його запуск вимагає досить високої кваліфікації оптимізатора. Однак, якщо вам захотілося спробувати налаштувати власний тест, найпростіше це зробити за допомогою інструментів Google Analytics, і детальніше про це можна прочитати в довідці Google. (докладніше про A/B тестування ми розповімо в одній із наступних статей).
Хоча немає різниці, який із методів ви оберете, якщо вам вдасться довести/внушити замовнику, що варто відмовитися від використання його улюбленого котика як фонового зображення для сайту юридичних послуг, то з часом він сам відчує реальні плюси налаштування юзабіліті.
Юзабіліті, про яке часто забувають
Ми прекрасно знаємо про те, що юзабіліті – спрямоване на зручність для користувачів, однак є ще одна сторона цього питання, а саме юзабіліті для замовника.
Що це? – Насамперед це зручність адмін-панелі. Чому це важливо? – Від зручності адмін-панелі залежить, наскільки швидко менеджери зможуть оновлювати інформацію на сайті, обробляти замовлення та ефективно взаємодіяти з користувачами. Крім того, зручна і функціональна адмінка – це реальна допомога оптимізатору, оскільки часто додавання та редагування того ж текстового контенту, мета-описів і статей ведеться саме через неї.
Особливо актуальним це питання буде для великих магазинів із тисячами товарних позицій. Тільки уявіть ситуацію, коли для того, щоб додати товари в акційний блок, припустимо близько 200 шт., адміністратору необхідно зайти в кожен із товарів і поставити галочку в чек-боксі. Нетрудно здогадатися, що швидкість обробки інформації буде дуже низькою, і неактуальність пропозиції на сайті спричинить зниження конверсії та збільшення показника відмов.
Шляхи вирішення цієї проблеми:
- На стадії розробки – врахувати в ТЗ функціональність адмін-панелі та проконтролювати виконання цього пункту;
- На стадії роботи з проєктом – розглянути можливість переробки адмін-панелі, впровадження відсутнього функціоналу, аж до розгляду можливості зміни CMS сайту, якщо адмінка настільки криво зроблена, що очевидно, що нормальна підтримка клієнтів буде нереалізована з таким функціоналом.
На завершення я б хотів нагадати вам, що неважливо, по який бік барикад ви опинилися: з боку SEO-оптимізаторів чи з боку замовників – потрібно бути терплячими і поважати один одного. А для цього необхідно завжди ставити себе на місце свого співрозмовника:
- Оптимізатору – бачити ситуацію з боку клієнта, бути, крім усього іншого, ще й маркетологом;
- Замовнику – мати хоча б поверхневе уявлення про SEO як таке і про ті роботи, які оптимізатор проводить із сайтом.
Для цього ми створили свої авторські курси SEO-оптимізації, на які запрошуємо як початківців-оптимізаторів, так і власників сайтів, де ми розбираємо вузькі місця просування в мережі та знаходимо їхні рішення на прикладах реальних сайтів.
